Якби вдалося подолати гендерний розрив протягом наступного десятиліття, це дозволило б подвоїти глобальні темпи зростання, але зараз реформи сповільнені до мінімуму. Work.ua розповідає, чому гендерна нерівність має негативний вплив на економіку.
Світовий банк опублікував щорічний звіт «Women, Business and the Law 2024» («Жінки, бізнес і закон 2024»), який чітко ілюструє: гендерна нерівність має негативні наслідки й для жінок, і для чоловіків, а саме калічить економіку й не дає їй повною мірою реалізувати свій потенціал розвитку.
У звіті вимірювали розрив між юридичними правами, які жінки мають на папері, і реальністю, з якою вони стикаються. І хоча за останні десятиліття країни досягли помітного прогресу в ухваленні законів про рівні можливості, сьогодні жінки все одно мають менше юридичних прав, ніж чоловіки.
Наприклад, тільки 98 зі 190 країн, де проводили дослідження, ухвалили законодавство, яке зобов’язує роботодавців виплачувати рівну зарплату жінкам і чоловікам. Проте лише 35 країн запровадили заходи щодо забезпечення прозорості оплати праці або механізми боротьби з гендерним розривом.
«Як наслідок, жінки заробляють у середньому лише 77 центів на кожен долар, який платять чоловікам», — говориться в дослідженні.
Зазвичай у щорічних звітах «Women, Business and the Law» аналізувалися такі критерії як-от: мобільність, зайнятість, шлюб, батьківство, добробут та життя на пенсії. Але цьогоріч додалися нові — «безпека» та «догляд за дітьми».
Саме з першим новим критерієм — безпекою жінок — найгірша ситуація. Середній показник безпеки лише на рівні 36 балів. Це означає, що по всьому світу жінки користуються лише третиною прав для захисту від домашнього насилля, сексуальних домагань, дитячих шлюбів та вбивств.
Так 151 країна має закони, що криміналізують сексуальні домагання на роботі, але лише 39 країн захищають жінок від домагань у громадських місцях, наприклад у транспорті. Відсутність правового захисту від домагань у громадських місцях робить вже тільки шлях на роботу небезпечним.
Більшість країн також мають низькі оцінки щодо законів, які регулюють догляд за дітьми. Жінки щодня витрачають майже на 2,5 години більше на неоплачувану роботу з догляду (переважно за дітьми), ніж чоловіки. Також менш ніж половина країн, а саме 78, надають певну фінансову підтримку батькам із маленькими дітьми. І лише 62 країни мають стандарти якості послуг з догляду за дітьми.
Цікаво щодо пенсії — хоча жінки й виходять на пенсію раніше, у підсумку вони отримують менші пенсійні виплати та більшу фінансову незахищеність у старості. Хоча при цьому їм доводиться брати неоплачувану в більшості країн (81) відпустку у разі народження дитини. Також це потім впливає на зниження зарплати при поверненні на роботу, як наслідок й зниження пенсії. Якщо розв’язати проблему догляду за дітьми, це негайно призвело б до збільшення участі жінок у роботі на 1%. А протягом п’яти років відсоток збільшився б більш ніж удвічі.
Підсумовуючи, автори дослідження дійшли висновку, що жінки мають силу, здатну прискорити глобальну економіку, оскільки подолання гендерного розриву у сфері зайнятості та підприємництва збільшить світовий ВВП більш ніж на 20%.
«Світ просто не може дозволити собі залишити половину свого населення на узбіччі. Наші доньки готові та здатні зробити світ кращим для всіх нас — якщо ми не будемо стояти у них на шляху», — написано у звіті.
До речі, Україна нині перебуває на 75-му місці у рейтингу прогресу щодо юридичних прав жінок. Країна спустилася на декілька щаблів нижче з минулого року (у 2023-му посідала 71-ше місце).
Звіт «Women, Business and the Law 2024» ґрунтується на даних станом на 1 жовтня 2023 року.